Святий пророк і цар Давид був предком по плоті Господа нашого Ісуса Христа. Бувши молодшим сином Єсея, Давид в юності пас батьківські отари. Він вирізнявся глибокою вірою та ревним виконанням волі Божої. Саме тому під час нашестя филистимлян він з Божою поміччю переміг у двобої велетня Голіафа.
Перетерпівши багато образ від царя Саула, який вбачав у ньому суперника, Давид виявив дивовижну лагідність і великодушність: двічі маючи можливість вбити Саула, він не зробив цього. Після загибелі Саула та його сина Давида проголосили царем спочатку південної частини Юдеї, а згодом — і всього Ізраїля.
Він заснував нову столицю — Єрусалим («Місто миру»), де влаштував нову скинію. Хоча Давид палко бажав побудувати храм, йому було передвіщено, що цю справу завершить його син Соломон.
Життя пророка було потьмарене важким гріхопадінням: він забрав собі за дружину Версавію, а її чоловіка, воєначальника Урію, послав на вірну смерть. Проте Давид явив і приклад щирого покаяння, смиренно приймаючи всі подальші скорботи. Взірцем цього каяття став знаменитий 50-й псалом.
Помер цар Давид у глибокій старості з непохитною вірою у пришестя Месії. Його богонатхненна книга «Псалтир» і сьогодні є основою богослужінь та приватної молитви християн.
Інтернет-магазин релігійних товарів Семисвічник
